Нові пункти ГМ-3 визначаються методами супутникових геодезичних спостережень, а також традиційними лінійно-кутовими методами: тріангуляції, трилатерації та полігонометричних ходів.
Вихідними пунктами для побудови геодезичних мереж 3 класу служать пункти геодезичних мереж 1 і 2 класів та УПМ ГНСС.
Між суміжними пунктами ГМ-3 по можливості повинна забезпечуватись видимість (земля – земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладаються два СП, згідно з вимогами Основних положень. Нормальні висоти пунктів ГМ-3 визначаються геометричним або GPS-нівелюванням. GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, отриманих з гравіметричних даних, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше [13].
Як бачимо, можна зробити висновок, що для побудови ДГМ рекомендовано використовувати саме GPS — технології.
2.1. Загальні відомості про мережі активних референцних станцій.
Досвід проведення в різних регіонах України землевпорядних, земельно - кадастрових, геодезичних та інших високоточних робіт показав, що застосування сучасних GPS — технологій окремо або сумісно із традиційними методами є значно ефективнішим в порівнянні із застосуванням виключно традиційних методів. Висока ефективність застосування GPS насамперед зумовлена тим, що відпадає необхідність у попередньому створенні запаморочного обґрунтування та малі затрати часу для проведення камеральної обробки зйомок. Враховуючи це, можна зробити висновок, що розширення застосування GPS — технологій для цілей геодезії, землеустрою та різного роду кадастрів є надзвичайно необхідним .
Традиційний спосіб використання GPS полягає в тому, що після проведення знімання проводиться сеанс пост-обробки, що є менш ефективним в порівнянні із мережевими технологіями (побудови мережі референцних станцій), які дозволяють досягнути сантиметрового рівня точності без встановлення GPS бази і сеансу пост-обробки.