Вступ

Основами землевпорядкування i кадастру є коло знань, яке стосується вивчення, обліку та оцінки земельних ресурсів. Дана дисципліна вивчає теоретичні і практичні дії щодо ведення державного земельного кадастру на різних адміністративно-територіальних рівнях(сільська, селищна, міська ради, район, область, Автономна Республіка Крим, Україна).

Головне завдання даного курсу – прищепити студентам, згідно з їх кваліфікаційною характеристикою, теоретичні знання і практичні навички з реєстрації землеволодінь, земле користувань і об’єктів нерухомості, обліку кількості і якості земель, бонітування грунту та економічної оцінки земель.

Оскільки Україна велика і різноманітна, то в  території і в структурі цих земель є постiйнi зміни, перерозподіли, і тому потрібно вести облiк земель не тільки якісний, а й кiлькiсний. Якісний виконують раз в 5 років, а кількісний поводять кожен рік. Для кращого і легшого проведення таких обліків їх починають з окремої ділянки аж до земель на державному рiвнi. Всі дані  фіксуються в документах. Крім обліку проводиться вивчення i аналіз стану земель та їх оцінка. Ось такими питаннями займається державний земельний кадастр.

Дана інформація використовується при плануванні земель, організації виробництва i розробці заходів по охороні земель. Для того щоб отримати таку інформацію проводять земельно-кадастровi роботи: бонітування грунтiв, кадастрове знімання i зондування, облік земель та інше. На всіх етапах розвитку земельних відносин значне місце відводилось землевпорядкуванню i землевпорядному проектуванню.

Державний земельний кадастр — це єдина державна система земельно – кадастрових робiт, яка встановлює процедуру визначення факту виникнення чи припинення права власності i права користування земельними ділянками та містить сукупнiстъ відомостей та документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кiлькiсну та якісну характеристику, розподіл землі серед власників та землекористувачів.