Організація території сільськогосподарських підприємств
37

Розділ III. Організація території новостворених землекористувань

3.1.Організація раціональної системи використання угідь

Організація угідь – це встановлення оптимального їх складу і екологічної збалансованості співвідношення, а також раціонального розміщення на території землекористування з врахуванням ґрунтів, рослинного покриву, рельєфу території, розташування у населених пунктах, дорожньої мережі та спеціалізації господарства. [2]

Основна мета організації раціональної системи використання угідь полягає в тому, щоб оцінити, проаналізувати і порівняти існуючий стан впорядкування території з проектом створення нових землекористувань та з тими вимогами, що висуває чинне законодавство і наукові теорії, передовий досвід та нові умови виробництва.

Основним завданням є створення територіальних умов для інтенсифікації сільського господарства, формування екологічно стійких агроландшафтів, припинення деградації ґрунту, подальше поліпшення родючості ґрунту і розвиток спеціалізованого господарства.

Розміщення угідь є невід'ємним аспектом усього процесу проектування використання земель і в певній мірі вирішується при визначенні складу угідь, трансформації і визначенні системи використання угідь. Ці питання вирішуються за принципом від загального до окремого. Спочатку вирішують питання розміщення угідь за придатністю ґрунтів для певного виду угідь по масивах, а згодом конкретизують і намічають на плані межі проектних масивів угідь. [3]

Вимоги до організації угідь:

-       забезпечення ефективного використання всіх земель з врахуванням встановлення збалансованої структури земельних угідь та посівних площ;

-       створення сприятливих умов для впровадження передових технологій вирощування сільськогосподарських культур;

-       припинення ерозійних процесів і підвищення родючості ґрунту;

-       формування оптимальних агроландшафтів;

-       створення оптимальних умов для проживання людини, спеціалізація і концентрація виробництва;

-       висока ефективність капіталовкладень пов’язаних з трансформацією угідь і розміщенням сівозмін;

-       скорочення транспортних і інших витрат (по можливості). [2]

На організацію раціональної системи використання угідь впливають природні, соціально-економічні, організаційно-правові умови і просторове розміщення угідь.