Представлені інновації мають переважно значення опредметненої дії.

       Отже, за допомогою суфіксального способу сучасні автори утворили значну кількість лексичних інновацій. Уживання новотворів у контексті сприяє точнішому відтворенню авторського задуму: Рот роздирала позіхота, / Роїлася в голові дрібнота. (В. Кухта); Так і набралась у одного рента – / сиди собі, неначе, мухомор, / пильнуй за кожним змахом диригента / і мовчаком підтримуй дружній хор. (Л. Горлач). Здебільшого АЛН створено для передачі нових семантичних відтінків, яких не мають загальновживані слова.

        3.1.2. П р е ф і к с а ц і я. У поетичному лексиконі сучасних авторів префіксальні індивідуально-авторські іменники становлять нечисленну групу інновацій (11 одиниць). Лексичні новотвори утворюються за участю таких префіксів:

1) без-: безімення (С. Сапеляк) ← імення. Даний афікс розвинувся на базі прийменника і є співвідносним із ним, у похідних іменниках вказує на відсутність або протилежність того, що названо мотивувальним словом;

  2) не-: недвиг (Б. Чепурко) ← двигати, неповернення (Д. Кремінь) ← повернення, нечекання (О. Стусенко) ← чекання, непам'ять (М. Шамрай) ← пам'ять. Префікс не- (частка за походженням) виступає в іменниках, що зазнали процесу спрощення – злиття заперечної частки з коренем: небилиця, нездара, невдаха. У сучас­ній українській мові префікс не- служить для утворення слів із протилежним значен­ням: доля – недоля, друг – недруг, змога – незмога;

           3) недо-: недовулиця (Н. Мазур) ← вулиця, недосонет (К. Мучичка) ← сонет;

           4) за-: засвіт (П. Перебийніс) ← світ. Просторового значення надає виявленим інноваціям формант за-, що вносить значення «перебувати за межами чогось»;

           5) ви-: вистрій (М. Шунь) ← стрій;