Отже, у системі іменникового словотвору сучасних поетів домінують словоскладання, основоскладання і суфіксація. Активне вживання юкстапозитів і композитів зумовлене їхньою здатністю в лаконічній формі виразити значний семантичний обсяг. Виникнення суфіксальних дериватів спричинене пошуком семантично точних слів для передачі авторського задуму та версифікаційними потребами.

3.2. Способи творення індивідуально-авторських прикметників

          Поява авторських прикметників у поетичному мовленні зумовлюється багатими стилістичними та естетичними можливостями цього класу слів.

         Найпродуктивнішим способом творення авторських прикметників у поетичному словнику сучасників є основоскладання (29 одиниць). Серед афіксальних різновидів морфологічного способу найрепрезентованішим є суфіксальний (8 одиниць).

          3.2.1. С у ф і к с а ц і я. У поетичному словнику сучасників суфіксальні прикметникові АЛН кількісно поступаються авторським іменникам, які утворювалися цим способом.

          За частиномовною належністю мотивувальних слів серед авторських прикметників виокремлюються відіменникові ад’єктиви, які утворювалися за допомогою таких суфіксів:

       1) -н-: алюмінійний (С. Сапеляк) ← алюміній, буревійний (Б. Чепурко) ← буревій, вирійний (І. Павлюк) ← вирій, шрамний (І. Павлюк) ← шрам, менестрельний (В. Рябий) ← менестрель. З участю цього суфікса творяться якісні й відносні прикметники. Дослідники відзначають високий ступінь продуктивності відіменникових прикметників із суфіксом -н- в українській мові [38, с. 61]. Деривати, утворені за участю суфікса -н-, вирізняються структурною лаконічністю, що сприяє організації строгого, чіткого ритму в поетичному мовленні, чим і пояснюється наявність значної кількості аналізованих новотворів у лексиконі митців слова.