Вступ
Актуальність теми. У будь-якій соціально-економічній системі і на усіх рівнях господарювання економічна ефективність виробництва була й лишається основним чинником його нормального функціонування і головним джерелом зростання споживання і вирішення соціальних завдань.
Дія економічних законів як тенденція зобов'язує старанно й об'єктивно досліджувати чинники, що впливають на прогресивний закономірний вияв тенденцій закону і перешкоджають їхньому вияву в рамках соціально-економічного розвитку суспільства.
Соціально-економічні потреби населення виступають передумовою усякого, відтворювального процесу і є його кінцевим результатом. Проте, як і в реалізації будь-якої соціально-економічної закономірності, зазначена закономірність виявляється як тенденція, що ускладнюється непередбаченими випадками. Порушення в реалізації закономірностей розвитку потреб населення веде до деформацій у сфері особистого споживання, а через них — в усіх фазах відтворювального процесу.
Неабияку роль у побудові нових економічних і соціальних відносин у державі відіграє управління ціноутворенням, створення оптимального співвідношення державного регулювання цін із дією ринкового механізму.
Проте відсутність єдиної, обгрунтованої концепції переходу до ринкової економіки в Україні призвело до того, що відбулося різке підвищення усіх цін, подальше розшарування суспільства, зниження прибутків і споживання більшості населення, зростання бюджетного дефіциту й інфляції, різке падіння виробництва.
Недостатня орієнтація на використання вироблених світовою практикою форм і методів управління економікою, докорінна перебудова системи ціноутворення та інших економічних регуляторів без проведення послідовних і підготовчих заходів призвели нині до ослаблення регулювального впливу ціни.