На менш важливо висвітлити якомога повніше питання про визначення ціни нових товарів і послуг та рівень рентабельності на вкладені кошти.

      Залежно від поставленої мети на споживчому ринку можуть бути використані різні стратегії ціноутворення:

- укорінення на ринку з високим рівнем конкуренції;

- максимізація прибутку в поточному періоді;

- завоювання більшої частки ринку за показником якості товарів;

-  завоювання ринку нового товару;

- виживання на ринку.

       Для оцінки можливостей реалізації тієї чи іншої стратегії розглядаються умови діяльності підприємств з трьох позицій:

1) орієнтація на витрати;

2) орієнтація на можливості ринку(на конкуренцію);

3) орієнтація на попит.

        Попит обумовлює максимальну ціну, яку підприємство може запросити за свою продукцію чи послуги, а мінімальна ціна визначається витратами підприємства. Кожне підприємство на ринку прагне встановити таку ціну на свій товар, яка б повністю покривала всі витрати на його виробництво та збут, включаючи певний розмір прибутку. Але ринкова вартість товару на конкурентному ринку включає не індивідуальні, а суспільно необхідні витрати і середню норму прибутку, яка складається за середніх умов виробництва даного товару, що обумовлює прагнення кожного підприємства до скорочення витрат і одержання більшого прибутку. Якщо витрати підприємства будуть вищі за середні, то таке підприємство збанкрутує, і навпаки, якщо витрати будуть нижчими, то його фінансовий стан буде надійним. Верхня точка відхилення ціни, або максимальна ціна, а отже, і величина прибутку залежатиме, насамперед, від конкурентного стану самого ринку.

           На першому етапі переходу до ринкових відносин най вірогіднішим є ринок чистої конкуренції, який характеризується великою кількістю цілком самостійних продавців і великою кількістю покупців. Ціна на такому ринку встановлюється стихійно за співвідношенням попиту і пропозиції, і їх коливання навколо ринкової вартості товару незначні.