Типи висотної поясності

Формування типів висотної поясності гірських систем визначають наступні чинники :

- Географічне положення гірської системи . Кількість гірських висотних поясів в кожній гірській системі і їх висотне положення в основних рисах визначаються широтою місця і положенням території по відношенню до морів і океанів;

   - Абсолютна висота гірської системи . Чим вище піднімаються гори і чим ближче вони розташовані до екватора , тим більша кількість висотних поясів вони мають . Тому в кожній гірській системі розвивається свій набір висотних поясів;

- Клімат. Це один з найважливіших факторів, що формують висотну поясність . З підняттям у гори змінюються температура, зволоження, сонячна радіація, напрямок і сила вітру, типи погоди. Клімат визначає характер і поширення грунтів, рослинності, тваринного світу тощо, а отже, різноманітність природних комплексів;

- Експозиція схилів. Вона робить значний внесок в розподілі тепла, вологи, вітрової діяльності, а отже, процесів вивітрювання і розподілу грунтово - рослинного покриву. На північних схилах кожної гірської системи висотні пояса розташовані зазвичай нижче, ніж на південних схилах.

На положення, зміна меж і природний вигляд висотних поясів впливає і господарська діяльність людини [9, c.165-170].

На різних широтах висотна поясність різна. Всі кліматичні зони спостерігаються тільки в крупних гірських масивах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї). А по мірі наближення до полюсів, теплі кліматичні зони зникають. Так в Скандинавських горах висотних поясів всього три із можливих семи.