Fe(OH)2 неможливо безпосередньо одержати взаємодією металічного заліза або FeO з водою.                                                                                                                                                                                      При стоянні на повітрі Fe(OH)2 окиснюється і його колір змінюється із білого до зеленуватого, а потім до бурого Fe(OH)3:

4Fe(OH)2 + О2 + 2Н2О = 4Fe(OH)3.

Fe(OH)2 виявляє основні властивості, реагує з розбавленими кислотами з утворенням солей Fe2+:

Fe(OH)2 + H2SO4 = FeSO4 + 2H2O.

Солі Fe2+ значно гідролізують, рН < 7 (у водних розчинах):

FeCl2 + H2O ↔ FeOHCl + HCl

Термічне розкладання Fe(OH)2 і деяких солей Fe2+ (FeSO4, FeCO3, FeC2O4) веде до утворення виключно Fe2O3:

2FeSO4 = Fe2O3 + SO2 + SO3;                    2FeC2O4 = Fe2O3 + CO2 + 3CO.

Солі феруму (ІІ) одержують взаємодією FeO або Fe(OH)2 з відповідними кислотами. Вони виявляють відновні властивості, переходячи у солі Fe3+:

10FeSO4 + 2KMnO4 + 8H2SO4 = 5Fe2(SO4)3 + 2MnSO4 + K2SO4 + 8H2O;

2FeCl2 + Cl2 = 2FeCl3.

Аналогічний процес відбувається про розчиненні Fe(OН)2 у концентрованій HNO3 або H2SO4:

3Fe(OН)2 + 10HNO3 = 3Fe(NO3)3 + NO + 8H2O.

Взаємодія Fe3O4 з розбавленими кислотами дає суміш солей Fe2+ та Fe3+:

Fe3O4 (або FeO∙Fe2O3) + 8HCl = FeCl2 + 2FeCl3 + 4H2O.

Кислоти-окисники у цій реакції утворюють лише солі Fe3+:

3Fe3O4 + 28HNO3 = 9Fe(NO3)3 + NO + 14H2O.

3.2. Сполуки феруму (ІІІ)Розглянемо оксид Fe2O3 та гідроксид Fe(OH)3.                                                                                    Ферум (ІІІ) оксид Fe2О3 – порошок темно-червоного кольору. Одержують прожарюванням Fe(OН)3:

2Fe(OН)3 = Fe2O3 + 3Н2О.