Сукупність злочинів
19

або більше дії, кожна з яких являє собою самостійний злочин (наприклад, крадіжка і хуліганство).

Так, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області засудив раніше судимого за корисливі злочини У. за те, що в приміщенні літньої кухні його бабусі К. під час спільного вживання алкогольних напоїв та сварки, що виникла між ними, побив К., спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла. Залишивши потерпілу в кухні, У. таємно проник у будинок потерпілої та викрав з нього майно, яке там знаходилося і належало А. Суд правильно кваліфікував дії У. за ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 185 КК і призначив покарання за правилами ст. 70 КК. [14]

Волкотруб С.Г. пише про те, що слід підкреслити, що при реальній сукупності кожне діяння, вчинене особою, утворює самостійний злочин. На відміну від ідеальної сукупності, при реальній сукупності між діями, що вчиняються винним, є певний проміжок в часі.

Також зазначає, що спільним для реальної сукупності і повторності злочинів є вчинення двох і більше злочинів, кожен з яких містить ознаки одиничних злочинів. При вчиненні повторності тотожних злочинів вони охоплюються однією статтею КК, а при реальній сукупності кожен злочин підпадає під ознаки окремих статей КК. У випадках, коли один з тотожних злочинів є закінчений, а інший є замахом, то вони кваліфікуються за правилами сукупності злочинів. [12]

Злочини, які входять до складу реальної сукупності, можуть бути поєднані лише суб'єктом. Мають місце і ситуації більш тісного взаємозв'язку злочинів - складових реальної сукупності, а саме:

1)    один злочин є умовою для вчинення іншого (наприклад, особа незаконно виготовляє вогнепальну зброю та вчиняє з її використанням розбій);

2)    один злочин є способом вчинення іншого (особа підробляє документ, за допомогою якого заволодіває чужим майном, тощо);