3 МОДЕЛЮВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ
ДВІЙКОВО-ДЕСЯТКОВОГО ЛІЧИЛЬНИКА
3.1 Обгрунтування вибору оптимального варіанту реалізації двійково-десяткового лічильника
Існує кілька критеріїв вибору оптимального варіанту реалізації комбінаційної схеми. Це може бути або швидкодія схеми, або складність апаратної реалізації. В курсовій роботі критерієм, за яким буде обиратись оптимальний варіант, було обрано складність апаратної реалізації. Складність апаратної реалізації визначається кількістю логічних елементів в комбінаційній схемі або ж за показником Квайна, який визначається, як сумарне число входів усіх логічних елементів[8]. Використовуючи рисунок 2.5, 2.8 та 2.11, можна порахувати показник Квайна, а також кількість логічних елементів для кожного варіанту реалізації двійково-десяткового лічильника. Результати обрахунку занесені до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Складність апаратної реалізації
|
Варіант схеми, № |
Кількість логічних елементів, N |
Показник Квайна, K |
|
1 |
13 |
47 |
|
2 |
18 |
57 |
|
3 |
20 |
65 |
Як видно з таблиці найменшу складність апаратної реалізації як за кількістю логічних елементів, так і за показником Квайна, має перший варіант реалізації двійково-десяткового лічильника: N = 13, K = 47. Тому для моделювання і дослідження режимів роботи лічильника необхідно використати першу комбінаційну схему. Для більш наочного представлення часових діаграм при дослідженні роботи лічильника виходи з JK та D тригерів були об’єднані в шину.