Синтез та дослідження двійково-десяткового лічильника
5

 

1.1Аналіз завдання

Лічильник  –  схема, яка забезпечує перетворення числово-імпульсного коду в двійково-десятковий код.  Лічильник забезпечує зберігання коду, виконання з ним мікрооперації лічби, яка полягає в збільшенні або зменшенні вмісту лічильника на одиницю.

До основних параметрів лічильників відносять  модуль лічби або ємність, час установлення та роздільну здатність[1].

Роздільна здатність – мінімально припустимий період проходження лічильних імпульсів, коли лічильник працює без перебоїв. Одним із завдань курсової роботи є знаходження роздільної здатності або мінімального періоду двійково-десяткового лічильника. Буде задаватись час,  за який лічильник буде працювати, і поступово цей час буде зменшуватись до тих пір, поки лічильник буде видавати правильні результати.

Тригери – це елементи з двома стійкими станами, які мають кілька входів, а також два виходи  - прямий та інверсний. Стан тригера визначається сигналами на прямому та інверсному виходах. Зміна стану тригера забезпечується зовнішніми сигналами зворотного зв’язку, які надходять з виходів тригера на  входи схеми керування. Вихід тригера залежить від вхідних сигналів і від стану тригера. Входи тригерів поділяють на інформаційні та керуючі. В основі тригерів лежать такі логічні елементи,  як І-НІ та АБО-НІ.

Для виконання завдання на курсову роботу було отримано чотири тригери: три D-тригера  та один JK-тригер;  вага розрядів складає 4-3-2-1, логічний базис  функції : АБО-НІ.

D-тригер або тригер затримки встановлюється в такий стан, який відповідає значенню сигналу на вході при активному значенні сигналу на тактовому вході. Такий тригер має обов’язково один інформаційний D-вхід та один керуючий або тактовий С-вхід. JK-тригер зберігає свій попередній стан при нульових входах і змінює свій вихідний стан при подачі на один з його входів одиниці, а при подачі