Рис 3.13: Графік кількості особин в різних групових класах

Висновок: В даній популяції ми спостерігаємо, що кількість особин репродуктивного та перед репродуктивного віку однакова, але менша ніж кількість особин пострепродуктивного віку.

3.4 Дослідження вертикальної структури біоценозу

Біоцено́з (від біо- та грец. koinós — спільний) — сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами як між собою, так і з абіотичними факторами середовища.

Термін «біоценоз» був запропонований німецьким біологом К. Мебіусом (1877). Біоценоз — комплекс організмів біогеоценозу, що формується в результаті боротьби за існування, природного відбору та інших факторів еволюції.

Серед структур біоценозу виділяють 3 їх види:

- видову, що розкриває різноманіття живих організмів;

- трофічну, що демонструє характер харчових взаємин між організмами біоценозу;

- просторову, що показує територіальне розміщення рослин, тварин та мікроорганізмів.

     За участтю в біогенному кругообігу речовин в біоценозі розрізняють три групи організмів:

- Продуценти (виробники) — автотрофні організми, що створюють органічні речовини з неорганічних; основні продуценти у всіх біоценозах — зелені рослини (див. Фотосинтез). Діяльність продуцентів визначає вихідне накопичення органічних речовин в біоценозі (див. Біомаса, Біологічна продуктивність).

- Консументи (споживачі) — гетеротрофні організми, які харчуються за рахунок автотрофних. Консументи 1-го порядку — травоїдні тварини, а також паразитичні бактерії, гриби та інші безхлорофільні рослини, що розвиваються за рахунок живих рослин. Консументи 2-го порядку — хижаки і паразити рослиноїдних організмів. Бувають консументи 3-го і 4-го порядків (