2.3. Основні методи операцій з експорту товарів, робіт, послуг

У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортних операцій, а саме: прямий експорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві, і непрямий експорт, що припускає продаж товарів через торговельних посередників.

Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.

Прямий метод ЗЕО здійснюється:

-         при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;

-         у разі експорту дорогого і великогабаритного устаткування;

-         у разі експорту стандартного устаткування через закордонні філії;

-         у разі закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;

-         у разі продажу і закупівлі товарів державою.

Прямі зв’язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон’юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця.

Проте і непрямий експорт продовжує зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг залучається біля 50% загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:

- разі збуту стандартного промислового устаткування;

- у разі збуту споживчих товарів;

- при реалізації другорядної продукції;

- на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;

- при просуванні нових товарів;