Податкова система: відповіді на запитання
11

(з урахуванням прибудинкової території).

76. Напрямки вдосконалення оподаткування майна в Україні

З прийняттям Податкового кодексу України суттєвих змін зазнало оподаткування майна. Розвиток податкових систем відбувався протягом багатьох віків. Як результат у світі виокремилися наступні основні види майнових податків: податок на майно юридичних осіб і податки на конкретні види рухомого та нерухомого майна (земельні ділянки, споруди, будівлі, транспортні засоби та інші). Перелік цих податків у чинній системі оподаткування України значно вужчий і містить лише два майових податки: плата за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З метою забезпечення стабільності фінансової бази місцевих бюджетів у Податковому кодексі перелік місцевих податків та зборів доповнено податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платниками якого є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Слід зазначити, що до системи загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) України відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», що діяв до набрання чинності Податкового кодексу України, було включено і податок на нерухоме майно (нерухомість). Проте цей податок не був законно встановлений окремим нормативним актом, правовий механізм податку не був визначений, що, у свою чергу, виключало обов’язок його сплати.

Податок на нерухоме майно існує майже у 130 країнах світу. Так, наприклад у Франції, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Англії і інших європейських державах ставка податку на нерухомість складають в середньому 1–2% від її вартості. Нерухомість є одним з унікальних об’єктів оподаткування. У науці цивільного права виокремлюються як фізичні ознаки нерухомості (тісний зв’язок із землею та неможливість переміщення без заподіяння шкоди його призначенню), так і соціально-економічні ознаки. Дійсно, нерухомість має високу цінність, що обумовлена її використанням, а нерухомі речі є соціально значущими об’єктами. З метою забезпечення стабільності обігу нерухомості, упорядкованості прав на таке майно законодавством встановлено особливий порядок реєстрації прав на нерухомість і правочинів з нею. Таким чином для правового регулювання нерухомості характерно поєднання приватноправового та публічно-правового методів регулювання. Такі властивості нерухомості, як візуальна наочність, постійність місцезнаходження, тривалість існування, необхідність державної реєстрації роблять її зручним об’єктом оподаткування, а введення податку на нерухомість має стимулювати власника його до найбільш ефективного використання майна, запобігатиме накопиченню майнових об’єктів окремим власниками. За таких обставин надходження від податку на нерухоме майно можуть стати одним із стабільних джерел наповнення дохідної частини місцевих бюджетів.