Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації (за умови, що таку оцінку проведено), або площа земельних ділянок, якщо нормативну грошову оцінку не проведено.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, складає 1% від їх нормативної грошової оцінки(ст. 274 ПКУ),за винятком: с/г угідь;  земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення;  земельних ділянок, визначених ст. 276 ПКУ, щодо яких запроваджено особливості в їх встановленні;  земельних ділянок, наданих підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташованих за межами населених пунктів.

Податковим кодексом  збільшено ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено (ст. 275 ПКУ). В ПКУ ставки затверджено вже з урахуванням збільшуючих коефіцієнтів.

До вищезгаданих ставок у населених пунктах, віднесених КМУ до курортних, будуть застосовуватися коефіцієнти (від 1,5 до 3 в залежності від місцевості).

ПКУ встановлено ставки податку за земельні ділянки:

- сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження) (ст. 272 ПКУ);

- надані на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження) (ст. 273 ПКУ);

- несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено (ст. 277 ПКУ);

- надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів (ст. 278 ПКУ);

- передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено