У додатку до МСА 1010 „Процедури по суті для виявлення суттєвих викривлень, що виникають у зв`язку з питаннями, пов`язаними з охороною довкілля”, при загальному огляду документів серед звітів, що розглядаються (за наявності) є звіти внутрішнього аудиту.

1.5 Світовий досвід розвитку внутрішнього аудиту

Внутрішній аудит – аудит, який здійснюється співробітниками суб`єкта господарювання. З точки зору менеджменту, під внутрішнім аудитом розуміють перевірку рахунків підприємства та її діяльність невеликою групо бухгалтерів, що займають найвищі посади на підприємстві, для того, щоб впевнитись, що звітність підприємства дає повну картину стану справ, що вони йдуть чесно, у відповідності до існуючих стандартів.

Внутрішній аудит може розглядатися як невід`ємна частина загальної системи фінансового контролю. За сто років свого розвитку характер внутрішнього аудиту змінювався.

З погляду на еволюцію виділяють підтверджуючий аудит, системо-орієнтований аудит та аудит, який базується на ризику.

1 етап. На початку свого розвитку (початок – 40-ві роки ХХ сторіччя, ера перших концесій) роль аудиту виходила із завдань фінансового управління та забезпечення захисту активів та мала тотальний (суцільний) характер на детальному рівні. Підсистема внутрішнього фінансового (частково й адміністративного) контролю з`явилась у централізованій унітарній структурі управління і в дивизіональній структурі. Основу такого аудиту складало підтвердження виконаних операцій, записів на рахунках тощо прийнятим правилам та положенням. Такий аудит отримав назву - підтверджувальний аудит.