Висновок
Проблема як знання про незнання відображає негативний момент проблемної ситуації, який свідчить про обмеженість суб'єкта, його пізнавальних та практичних можливостей на певному етапі розвитку. Як пошуковий метод проблема включає в себе нове знання, але воно має характер припущення і поряд з істинними положеннями містить також і заблудження.
Проблема — це етап зародження нових знань, що має активний пошуковий характер, і в якому істинне переплітається з неістинним, об'єктивний зміст не відділений від суб'єктивного. Це також початковий етап становлення наукової теорії.
Проблема є джерелом розвитку теорії, пошуком шляхів її використання для вирішення практичних завдань, а також визначення меж її застосування і, тим самим, виявлення її обмеженості. Розвиток пізнання можна уявити як перехід від постановки одних проблем до Їхнього вирішення, а потім до постановки нових проблем та подальшого вирішення їх.
Проблема виникає звичайно, коли зустрічається якесь утруднення, коли щось неясно, і цю неясність необхідно зняти, усунути.
Питання, найчастіше, - це форма вираження проблеми, а проблема - таке питання, відповідь на яке тимчасово або принципово утруднено.
Питання - форма думки, що відбиває недостатність вихідної інформації й структурними складовими своїми орієнтуюча людину на її подолання.
По різних підставах виділяють досить багато видів, або типів питань:
- прості питання й складні;
- повні й неповні;
- осмислені й неосмислені;
- змістовні й незмістовні;
- певні й невизначені;