3. Технології соціального програмування та їх взаємозалежність

Нормативне прогнозування орієнтоване на виявлення цільових ситуацій, що повинні бути реалізовані засобами керування при рішенні назрілих або назріваючих проблем. Його головна особливість у тім, що з його допомогою уточнюються спочатку сформульовані цілі і визначаються можливості їхнього досягнення, виходячи з взаємного ув'язування генетичного і телеологічного підходів. У логіку нормативного прогнозування відбиває рух від мет-ідеалів до мета-оптимум, а від них - до норм, і назад.

При цьому мети-ідеали виступають як особливий клас цілей, зв'язаних з досягненням ідеалу. У свою чергу ідеал - "думкою сконструйований образ майбутнього, що визначає спосіб мислення і діяльності людини, соціальної групи, суспільства в цілому. Соціальний (суспільний) ідеал - це особливий специфічний спосіб пізнання й освоєння дійсності, особливий функціональний стан суспільної свідомості, що концентровано відбиває в образі бажаного майбутнього потреби подальшого розвитку, одна з форм випереджального відображення дійсності людською свідомістю, система представлень про зроблений суспільний пристрій, сукупність вищих цінностей у тієї або іншій світоглядній системі."

Мета-оптимум - клас цілей, зв'язаних з рухом до кращого з можливих станів з урахуванням ресурсних обмежень і домінування визначених соціальних цінностей. Останні впливають на вибір критерію оцінки різних варіантів.

Ціль-норма - клас цілей, що відбивають потребу в нормалізації, упорядкуванні процесів і явищ, приведенні системи в нормальний, стійкий стан.

Мета-ідеал означає прагнення до ідеального стану без обліку прогнозного тла. У мету-оптимум прогнозне тло обов'язково приймається в увагу, і ідеальні стани конкретизуються виходячи з ресурсних можливостей соціуму. У цілях-нормах відбиває потреба в рішенні актуальних соціальних проблем, за допомогою чого система переводиться в нормальний стан. І це виступає об'єктивною передумовою руху до ідеалу