Надра |
Проведення гірських вироблень. Витяг корисних копалин, що вміщають і розкривних порід. Осушення родовища. Обводнювання ділянок родовища. Загоряння корисних копалин і порожніх порід. Поховання шкідливих речовин і відходів виробництва. Скидання стічних вод. |
Зміна напружено-деформованого стану масиву гірських порід. Зниження якості корисних копалин і промислової цінності родовище. Забруднення надр. Розвиток карстових процесів. Утрати корисних копалин.
|
На сучасному етапі розвитку вітчизняної і закордонної науки і техніки родовища твердих корисних копалин розробляються в основному трьома способами – відкритим, підземним і геотехнологічним. У майбутньому значні перспективи має підводне добування корисних копалин з дна морів і океанів.
Таблиця 2.8
Оцінка впливу способів добування корисних копалин на біосферу
Способи добування корисних копалин |
Рівень впливу гірничого виробництва на біосферу |
||||
Водний басейн |
Повітряний басейн |
флора, фауна |
Природний ландшафт |
Надра |
|
Відкритий |
Си |
Си |
Си |
Си |
Си |
підземний |
Ср |
В |
Н |
Ср |
Си |
Геотехнічний |
Ср |
Н |
В |
Н |
Си |
Примітка: В – відсутність впливу, Н – незначний вплив, Ср – вплив середньої сили, Си – сильний вплив.
Як видно з даної таблиці, найбільший вплив на навколишнє середовище мають відкриті гірничі роботи, найменший – геотехнологічний спосіб.
На долю відкритих розробок родовищ корисних копалин в СРСР припадало більше 75% об’єму гірничого виробництва. При добуванні 1млн т залізної руди порушується від 14 до 640га земель, марганцевої руди від 76 до 600га, вугілля – від 2,6 до 43га. По мірі вичерпання запасів освоюються родовища з більш складними гірничо-геологічними умовами розробки, що призводить до подальшого збільшення землеємкості гірничого виробництва.