Екологія гірничого виробництва: Житомирське родовище глин, піску і каоліну
45

Надра

Проведення гірських вироблень. Витяг корисних копалин, що вміщають і розкривних порід. Осушення родовища. Обводнювання ділянок родовища. Загоряння корисних копалин і порожніх порід. Поховання шкідливих речовин і відходів виробництва. Скидання стічних вод.

Зміна напружено-деформованого стану масиву гірських порід. Зниження якості корисних копалин і промислової цінності родовище. Забруднення надр. Розвиток карстових процесів. Утрати корисних копалин.

 

 

На сучасному етапі розвитку вітчизняної і закордонної науки і техніки родовища твердих корисних копалин розробляються в основному трьома способами – відкритим, підземним і геотехнологічним. У майбутньому значні перспективи має підводне добування корисних копалин з дна морів і океанів.

Таблиця 2.8

Оцінка впливу способів добування корисних копалин на біосферу

Способи добування корисних копалин

Рівень впливу гірничого виробництва на біосферу

Водний басейн

Повітряний басейн

флора, фауна

Природний ландшафт

Надра

Відкритий

Си

Си

Си

Си

Си

підземний

Ср

В

Н

Ср

Си

Геотехнічний

Ср

Н

В

Н

Си

Примітка: В – відсутність впливу, Н – незначний вплив, Ср – вплив середньої сили, Си – сильний вплив.

Як видно з даної таблиці, найбільший вплив на навколишнє середовище мають відкриті гірничі роботи, найменший – геотехнологічний спосіб.

На долю відкритих розробок родовищ корисних копалин в СРСР припадало більше 75% об’єму гірничого виробництва. При добуванні 1млн т залізної руди порушується від 14 до 640га земель, марганцевої руди від 76 до 600га, вугілля – від 2,6 до 43га. По мірі вичерпання запасів освоюються родовища з більш складними гірничо-геологічними умовами розробки, що призводить до подальшого збільшення землеємкості гірничого виробництва.