Розподілення оптимальної величини оптимальних витрат по рокам і видам рекультивації складає сіть конкретного плану рекультивації теорії і залежить як від вимог оптимального плану, так і від кількості техногенних форм, що потрапляють до ландшафтів, придатних для заліснення або створення ріллі та з іншою метою. Таким чином, для проведення розрахунків необхідно знати:

• площі, що займають елементарні та природні ландшафтні форми і техногенні форми на початок розрахункового періоду
• питомі прибутки на розрахунковий період;
• питомі витрати за видами рекультивації;
• план надходження техногенних форм в ландшафти району, тобто план гірничих робіт по стадіям розвитку гірничо видобувного підприємства;
• тривалість стадії сукцесії за кожною виділеною ландшафтною формою в залежності від типу рослинності і умов місцезростання;
• прибуток від реалізації продукції гірничо видобувного підприємства (ціна і собівартість).

Задача розрахунку витрат на рекультивацію по оптимальному плану включає велику кількість даних, тому рішення її реалізується за спеціальною програмою для комп’ютерів, де використовується алгоритм пошуку екстремуму функції багатьох змінних.

Таким чином рекультивація розглядається як найважливіший вид виробничої технології по відновленню природних ресурсів і, перш за все, земельних, і як засіб оптимізації ландшафтів, тобто створення на порушених територіях високопродуктивних і господарсько цінних ландшафтів. Лісонасадження на відвалах використовуються для реконструкції і удосконалення планування ландшафтів, оздоровлення ландшафтів, створення великих рекреаційних зон, спортивних угідь для організації відпочинку населення міст і робітничих селищ. Лісова рекультивація є специфічним видом агролісомеліоративної практики. Рекультивація – обов’язкова завершальна ланка технології розробки і добування корисних копалин.