заподіяло понаднормативне забруднення [9].
Цей підхід називається затратно-збитковим. Його переваги:
дозволяє частково або повністю відшкодувати економічні збитки від забруднення навколишнього середовища;
враховує реальні фінансово-економічні особливості регіону платоспроможність підприємств і можливості органів, які контролюють природоохоронний фонд;
забезпечує високий стимулюючий ефект і об'єктивну залежність суми платежів від регіональних факторів і стану природоохоронної роботи на підприємстві.
При ЕОПР важливо забезпечити комплексний підхід – врахувати роль природних ресурсів у соціально-економічному розвитку суспільства, їх властивості, різноякісність, умови відтворення і охорони, вартість їх видобутку та використання, зовнішні ефекти та інші макро- і мікроекономічні показники щодо їх використання. Слід врахувати також місце та значення ресурсів у загальному природному комплексі, вплив на них антропогенної діяльності та вартість природоохоронних заходів [9].
Під економічною оцінкою землі розуміють оцінку якості землі як основного засобу виробництва. Для цього використовується рентний підхід. Не тільки оцінка стосовно родючості земель, але і по відношенню до ринків збуту продукції, адміністративних центрів, транспорту тощо. З іншого боку, для отримання однакової кількості продукції на землях різної якості необхідно понести різні витрати. Самі по собі відмінності характеру та якості ґрунтів не викликають рентних відносин. Причина виникнення ренти відносини в суспільстві з приводу розподілу тих чи інших ресурсів, природних благ.
Економічна оцінка природного ресурсу (земельної ділянки) на весь термін експлуатації складатиме за формулою 4.2: