Критерієм забрудненості води являється погіршення її якості внаслідок зміни органолептичних властивостей та виявлення шкідливих  речовин для людини, тварин та птахів, риб, а також підвищення температури води, що змінює умови для нормальної життєдіяльності водних організмів.

Якість води регламентується гранично-допустимими концентраціями (ГДК) шкідливих речовин, величина яких встановлюється залежно від категорії та призначення водного об’єкта.

Під ГДК розуміють таку концентрацію хімічної речовини, яка при щоденному впливі на організм людини протягом довгого періоду не викликає яких-небудь патологічних змін або захворювань, що виявляються сучасними методами, а також не порушує біологічного оптимуму для людини.

Під гранично допустимим скидом речовин в водний об’єкт (ГДС) розуміється маса забруднюючих речовин в стічних вода, максимально допустима до відведення в встановленому режимом в даному пункті водного об’єкта за одиницю часу з ціллю забезпечення якості води в контрольному пункті.

Методи очищення стічних вод

Найпоширенішими методами очистки стічних вод є:

• механічні (відстійники, гідроциклони, центрифуги),
• фізико-механічні (нейтралізація, реагент на обробка, окислення, іонний обмін, сорбція, флотація),
• хімічні ,
• біологічні.
• термічні.

2.4. Вплив гірничих розробок на земну поверхню та ландшафт

Порушення земної поверхні при розробці родовищ