3.2. Визначення розмірів зон негативного впливу гірничого підприємства на природне навколишнє середовище
Для визначення зони впливу кар'єрів на склад атмосфери прилеглих до них зон пропонується методика О Б. Левінського.
Розрахунок виконується студентом одночасно за двома варіантами викидів забруднюючих речовин (NO2, СО). При роботі кар'єру в період між масовими виробничими вибухами, фактичний розмір забрудненої зони, прилеглої до кар'єру, визначається за формулою:
X = 2,66gk/ (сg *Ψгр*L*Vo)b/ Ψгр , м, де (28)
ХNO2=2,66*240/(5*0,66*690*4,8)*302/0,66=27,456м
ХСО=2,66*3515/(20*0,66*690*4,8)*302/0,66=96,1м
gk - інтенсивність утворення шкідливих домішок кар'єром у довкілля, мг/с (для першою варіанту розрахунку використовується значення формули 7, для другого – формули 9);
сg - граничнодопустима концентрація шкідливих домішок, мг/м3 (С NO2 = 5 мг/м3, С CO = 20 мг/м3);
Ψгр – безрозмірний параметр, чисельно рівний тангенсу бічного кута розкриття факела поширення домішок.
Значення Ψгр вибираємо залежно від схеми провітрювання кар'єру.
При рециркуляційній схемі провітрювання Ψгр = 0,122V + 0.22.
Ψгр =0,122*3,6+0,22=0,66
L – середня протяжність кар'єру по поверхні, в напрямі, перпендикулярному напряму вітру, м;
VO – швидкість вітру на поверхні кар'єру, м/с;
V – швидкість повітряного потоку джерела, м/с;
b – середня ширина кар'єру по поверхні, м.
Середню ширину кар'єру визначаємо за формулою 29:
b = Q /(L*VO), м,
b =1000154,3/(690*4,8)=302м (29)