Становище може погіршуватися тим, що в зонах інтенсивного удобрення ґрунту в стоячій і криничній воді, а також в водоймах, в які стікає сеча тварин, кількість потрапляючих нітратів (200-500 мг/л) може досягати критичного рівня.

В таких умовах неможливе споживання кормів і води з підвищеним вмістом нітратів, що призводить до отруєння тварин.

При хронічному нітратному токсикозі знижується швидкість росту, погіршується споживання кормів, відмічається характерна патологія – анатомічні зміни.

Для попередження нітратно-нітритних токсикозів свиней потрібен комплекс заходів з врахуванням фізіологічних особливостей живлення кормових культур, зональних грунтово-кліматичних умов, технологія збору, зберігання і використання кормових культур, складу раціонів. Захід складається в системному підході до управління накопичення нітратів в рослинах і раціональному використанні рослинних кормів, які містять нітрити. До числа цих методів відноситься внесення азотних добрив дрібними дозами на протязі всього вегетативного процесу.

Підвищення якості кормів в нинішніх умовах обов’язково повинні розглядатися і з позиції вмісту нітратів, а умови зберігання і використання їх повинні включати можливість утворення нітритів. Особливу обережність потрібно проявляти при згодовуванні тваринам непридатних в їжу овочевих культур та їх відходів.

1.5. Профілактика отруєнь свиноматок кормами ураженими грибами, бактеріями та кормовими шкідниками

Мікотоксини – продукти метаболізму токсикогенних пліснявих грибів, які можуть вражати кормові культури на різних стадіях вегетації. Утворені при цьому мікотоксини викликають захворювання, які називаються мікотоксикозами.

Проблема мікотоксинів і мікотоксикозів набуває все більш вираженого не тільки екологічного, але і соціального значення.