Вступ
Етикет - зовнішня форма моральної сутності людини. Французьке слово "етикет" має в рідній мові два значення. Перше значення - це "ярлик", "етикетка", "товарний знак". Друге - "церемоніал", "етикет". Другий, сучасний зміст слово отримало у XVII ст., в часи Людовіка XIV. Тоді для запрошення на придворні бали почали розсилатися спеціальні картки, де були вказані час, місце, форма одягу, обов'язкові правила поведінки придворних на балу. Оскільки ці картки називалися "етикетками", самі правила стали називатися "етикетом". Розрізняють кілька видів етикету:
• придворний етикет - строго регламентований порядок і форми обходження , встановлені при дворах монархів;
• дипломатичний етикет - сукупність правил і норм поведінки дипломатів та офіційних осіб під час різних офіційних і неофіційних заходів;
• військовий етикет - зведення загальноприйнятих в армії правил, норм,
манери поведінки військовослужбовців в усіх сферах їхньої діяльності;
• світський етикет - сукупність правил і норм поведінки, які регламентують зовнішні прояви людських стосунків;
• діловий етикет - сукупність правил і норм поведінки, які регламентують відносини ділових людей.
Джерелом етикетних правил і норм є традиції, звичаї більш або менш схожі у різних народів, які змінюються з плином часу або залежно від національного та релігійного укладу конкретного народу.
В основі дипломатичного, світського й ділового етикету лежить стародавній принцип людських стосунків - взаємної поваги та взаємної ввічливості. Ввічливість була й залишається обов'язковою нормою всіх різновидів етикету.