Інноватика і творчість
27

5. Інноваційна діяльність як творчість

 

Як інструмент трансформації суспільства нововведення стали об’єктом самостійного вивчення. Внаслідок цього склалася нова галузь наукового знання — інноватика.

В її межах сформувалися відносно самостійні напрями: формування інновацій, дифузія (розповсюдження) інновацій, адаптація до інновацій людини і пристосування їх до людських потреб, розробка інноваційних рішень тощо.

Добробут народу і багатство країни вимірюються не тільки природними й людськими ресурсами, валовим національним про дуктом, курсом національної валюти на світовому ринку, а ще й інтелектуальним потенціалом. Наукові відкриття, винаходи, раціоналізаційні пропозиції, передовий досвід у наш час цінуються не менше, ніж нафта, газ, кольорові й чорні метали, дорогоцінне каміння та інші дари природи. Вони є не тільки часткою інтелектуальної власності вченого, винахідника, раціоналізатора, фірми, а й усієї країни в правовому та економічному сенсі.

Ще в 20 рр. ХХ ст. М. Д. Кондратьєв довів існування так званих великих циклів («довгих хвиль»). Вони виникають від кожного базового нововведення і являють собою множину вторинних удосконалюючих нововведень. На Заході цю ідею пристосували до економічних теорій, щоб зрозуміти і виправдати циклічні кризи виробництва. К. Шумпетер у цьому побачив можливості подолання чергового спаду за допомогою активізації радикальних техніко-економічних нововведень. З’ясувалася ще одна можливість нововведень як джерела прибутку шляхом радикальної зміни випуску продукції. Фірми стали розробляти власну інноваційну політику, тобто динамічну систему продуктивних нововведень, що забезпечують ринок відповідно до його кон’юнктури. У зв’язку з цим можна стверджувати, що теорія сучасного маркетингу базується не так на ціновому механізмі, як на інноваційному. Інноваційна політика поступово набуває соціального змісту, бо фірми отримали можливість перехоплювати в ринку ініціативу в питаннях формування попиту. Головне завдання вже не в тому, щоб встигнути за змінами попиту, а в тому, щоб формувати потреби масового покупця у нових предметах побуту. Відтепер необхідна була орієнтація фірм на світ перспективних наукових і технічних розробок, високі адаптаційні можливості їхнього персоналу до швидких змін і безперервних трансформацій.