Вступ

Ще здавна люди вірили у сили природи. Коли вони змогли усвідомити своє існування, почали задавати собі питання про світ, його закономірності, час, минучість. Люди шукали відповіді на ці питання, а відповідали на них алегорично.

Міфи – це своєрідна образність нашого буття. За допомогою оповідей про життя богів (на приклад, грецькі міфи), люди пояснювали існування своєрідних закономірностей.

Релігія – це пояснення життя і всього у ньому через призму Бога. Без віри не можна осягнути таємниці створення світу.

З тих пір, як людина відділила себе від природи і від Бога вона стала бездомною. Люди згубили себе і почали навпомацки шукати хоча б щось правдиве. Хоча б щось, бо з часу, коли з'явилася філософія траплялося й таке, що мислителі могли шукати докази навіть власного існування…

Хто я? Звідки взявся цей світ? - вічні філософські питання, з яких, власне і починається філософія. Хоча філософія – це достатньо древня наука, але навіть філософи вірили у Божественну сутність світу. Свого часу навіть у Греції прибічники такого абстрактного уявлення про Бога переслідувалися. А все через те, що вони не хотіли як усі фанатично поклонятися статуям.

Часто, на жаль, навіть прихильники віри поклоняються буквальним атрибутам релігії, ігноруючи суть світла. Хоч і багато представників навіть наукового світу визнають існування незвіданих сил.