З другого боку, не може не насторожувати проповідь індивідуалізму, яка може бути сприйнята буквально, і існує ризик розвитку самовпевненості,  егоїстичності, не сприйняття конструктивної критики, авторитету інших людей.

1.2. Асертивна поведінка як конструктивний спосіб міжособистісної

взаємодії

Асертивна поведінка - спосіб дій, при якому людина активно і послідовно  захищає свої інтереси, відкрито заявляє про свої цілі і наміри, але поважає при цьому інтереси оточуючих. Асертивна поведінка, як система певних вчинків та поведінкових реакцій являє собою реалізацію того рівня асертивності, який присутній у людини. Під асертивністю слід розуміти властивість особистості, її схильність поводитися так, щоб досягнути своїх цілей компромісно. Асертивна ж поведінка - це реалізація даної властивості в конкретній поведінці людини. Традиційно асертивну поведінку описують через певний набір положень, яких дотримується асертивна людина у своїй по оведінці.

З погляду прав особистості - людина обізнана у переліку своїх власних прав, користується ними і, при необхідності, захищає свої права. В той же час асертивна людина визнає те, що оточуючі мають такі ж права, і прагне будувати взаємостосунки з ними без порушення їх прав.

У разі виникнення дисбалансу «мої права - чужі права» поведінка стає пасивною або агресивною.

Якщо розглядати стилі поведінки в межах трансакційного аналізу,  то отримуємо наступне:

1.Стан «Батько»: людина міркує так само, як звичайно міркував один з його батьків (вихователів, керівників), реагує так, як прореагував би він. Завдяки Батькові, багато реакцій давно стали автоматичними, що допомагає зберегти велику кількість часу і енергії. Люди часто діють за певним поведінковим стереотипом, діють наступним чином, тому що «так прийнято діяти». Це звільняє Дорослого від необхідності приймати безліч тривіальних,