Таким чином, можна констатувати, що при правильно обраній технічній політиці підприємства існують дуже ефективні способи правової охорони ноу-хау.

3. Гудвіл, як надлишкова вартість нематеріальних активів

В науковій літературі гудвіл трактується як умовна вартість ділових зв'язків фірми, її накопичених нематеральних активів таких, як престиж торговельної марки, практичний досвід, know-how, постійні клієнти, ділові зв'язки; вид промислової власності, нематеріальний актив підприємства; умовна вартість ділових зв'язків фірми, ціна нематеріальних активів, грошова оцінка ділової репутації підприємства. Із цих визначень видно, що єдиної думки з приводу трактування гудвілу в науковій літературі не існує.

Гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації та не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

Гудвіл - перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов'язань і непередбачених зобов'язань на дату придбання.

Поняття «гудвіл» з'явилося в Англії в першій половині XV ст. У перекладі з англійської мови «goodwill» означає вартість репутації й ділових зв'язків фірми, грошову оцінку невловимого капіталу, «goodwill of business» дослівно перекладається як грошова оцінка репутації фірми.

У середині 80-х рр. XIX ст. гудвіл став об'єктом обговорення серед рахівників. Вони помітили, що при згадуванні найменування конкретного підприємства попит на його продукцію