Даний метод дає досить точні результати при дотриманні трьох основних умов:

1)                     наявність достовірних статистичних даних не менш ніж за 3-5 попередніх періодів господарювання;

2)                     наявність чітко виражених тенденцій зміни рівня ризи­ку в минулому і сьогоденні;

3)                     виявлені тенденції змін оціночного показника зберіга­ються і у прогнозованому періоді часу (це може бути при ана­логічних зовнішніх умовах в аналізованому та прогнозовано­му періодах часу).

В умовах різких різноспрямованих змін зовнішнього і вну­трішнього середовища господарювання даний метод практич­но не застосовується. Крім того, він більшою мірою орієнтова­ний на констатацію існуючого положення, ніж на прогнозу­вання майбутніх результатів.

Різновидом даного методу є метод Монте-Карло, який за допомогою імітаційного аналізу дозволяє встановлювати ймо­вірності та величини змін оціночних характеристик проекту при можливому настанні несподіваних кризових ситуацій. Да­ний метод вимагає побудови і серйозних досліджень матема­тичних моделей.

1.2. Сутність критерію Ходжеса-Лемана в теорії ігор

Ходжес та Леман стверджують, що в практиці прийняття рішень за умов невизначеності інформації щодо стану середовища часто знаходиться між повним незнанням та точним знанням апріорного розподілу.

Критерій Ходжеса-Лемана дозволяє використати можливу інформацію, яку має суб’єкт керування, але в той самий час забезпечує заданий рівень гарантії у випадку, коли ця інформація неточна. В деякому розумінні критерій Ходжеса-Лемана являє собою “суміш” критеріїв Байєса та Вальда.