Соціально-економічна структура України
3

Вступ

 

 

 

Сьогодні у світі є три основних типи країн щодо системи господарювання. По-перше, це країни розвиненого ринкового господарства, в якому все більше зростає соціальна спрямованість; по-друге, країни ринкового господарства, що розвиваються, де ще значне місце посідають нетоварні відносини; по-третє, країни, що переходять від командно-адміністративної системи до ринкових відносин, серед яких і Україна. Крім того, є країни (Куба, КНДР, певною мірою Китай) з централізованою системою управління народним господарством.

Практикою доведено, що соціальне орієнтоване ринкове господарювання при всіх позитивних і негативних реаліях є прогресивною формою розвитку людства. Воно стає домінуючим у розвинених країнах, де поряд з товарно-грошовим ринковим механізмом поширене державне регулювання економіки. Таке господарювання дає можливість вирішувати економічні та соціальні проблеми без обов'язкового доведення їх поглиблення до стану кризи. Сьогодні у світі налічується понад 30 країн з більш-менш розвиненим соціальне орієнтованим ринковим господарством. Серед них є певна диференціація. 

Країни, що визволилися або розвиваються, після другої світової війни внаслідок розпаду та краху колоніальної системи утворили особливу групу в ринковій підсистемі світового господарства. Хоча вони і звільнилися від колоніальної залежності, проте більшість з них і досі залишаються у статусі периферії світового господарства.

Сучасне розуміння поняття "країни, що розвиваються", на відміну від традиційного, більш містке. Одним з головних критеріїв тут є рівень розвитку товарно-грошових відносин у цілому і ринкової економіки зокрема.

Багатовимірна сукупність укладів відбиває соціально-економічну структуру країни. Соціально-економічний уклад - це певний тип господарювання, суспільна форма виробництва, що ґрунтується на певній формі власності на засоби виробництва та відповідних виробничих відносинах. У процесі розвитку серед укладів виділяється провідний, який і визначає пануючу систему виробничих відносин країни. Вона виявляється в тому, що в їх економіці значне місце займають нетоварні форми, які інколи переважають усі інші форми сучасного господарювання.