ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Прибуток є однією із найскладніших економічних категорій, без вивчення яких неможливий науковий підхід до вирішення питання підвищення ефективності виробництва, підвищення матеріальної зацікавленості відповідальності трудових колективів у досягненні високих кінцевих результатів при найменших затратах.

        Єдність функцій прибутку в їх залежності і взаємообумовленості робить прибуток тим елементом господарювання, який дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб’єкта, робітників та власників підприємства. Вирішення цього завдання, перш за все, пов’язано з пропорціями в розподілі та використанні прибутку.

Об’єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка виплачується у вигляді податків та обов’язкових платежів. Економічний інтерес підприємства як товаровиробника знаходить своє узагальнення в обсязі прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань його розвитку. Економічний інтерес працівників підприємства пов’язаний передусім з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток. Власників підприємства цікавить в першу чергу розмір фонду виплати дивідендів, а отже та частина прибутку, яка повя’зана з виробничим розвитком, а відповідно приростом капіталу підприємства. У зв’язку з тим, що прибуток є єдиним джерелом реалізації економічних інтересів всіх перерахованих сторін жодна з них не може мати пріоритетів в задоволенні, оскільки це призведе до ущемлення інтересів інших сторін.

        Прибуток є одним із основоположних елементів госпрозрахункової діяльності підприємств і об’єднань. Він визначає фінансовий стан підприємства, гарантує повноту і своєчасність виконання зобов’язань перед кредитно-фінансовою системою і характеризує ефективність виробництва.