Висновок
В даній контрольній роботі було розглянуто таке важливе питання як неперервність економічної освіти. В Україні ще низький рівень економічних знань як наслідок адміністративно-командної системи, поганого юридично-правового забезпечення підприємницької діяльності, хибної податкової політики.
Існує певний взаємозв’язок між рівнем організації освіти та соціально-економічним розвитком країни. Освіта має випереджати розвиток економіки, а розвиток економіки вимагає розвитку системи освіти. Економічна освіта (особливо для школярів) - це досить нова царина освіти.
Концепція неперервної освіти з економіки є єдиним дійовим способом нейтралізації суб’єктивного чинника опору руху до ринку,це економічна освіта широких верств населення, і починати її треба, як це доведено у концепції, з середньої школи.
Економічне мислення та економічна поведінка існують об’єктивно, але питання їх формування та розвитку є дуже складними. Економіка має невидимий механізм дії. Проте життя видає на поверхню наслідки дії економічних механізмів: гроші, товари, ціни, безробіття, інфляцію та ін.
Економіка має розумітися людиною на поведінковому рівні. І це пояснює, чому кожний процес освіти - це виховний процес.
Економіка - це наука, а не зведення побутових правил. В основі розуміння економічних явищ лежить економічний вибір і знання моделей поведінки того, хто вибирає. Виходячи з концепції неперервної економічної освіти, можна уявити собі, як у педагогічному лабіринті педагоги передають дитину, підлітка, юнака, а також і дорослу людину з однієї педагогічної системи в іншу.
Основна мета економічного виховання - формування у людей ощадливості, економності, розважливості, діловитості, організованості: «Дбайливо і уважно рахуй гроші, хазяйнуй економно».