Отже, було досягнуто наступних цілей:

- економіка країн Західної Європи була відновлена;

- європейські країни змогли розрахуватися із зовнішніми боргами;

- вплив комуністів та СРСР був послаблений;

- на СРСР впала „залізна завіса”;

- США і Канада отримали величезний ринок збуту;

- був відновлений і укріплений європейський середній клас – гарант політичної стабільності та стійкого розвитку.

3. Економічні причини створення «спільного ринку»

Світова торгівля в 50-60-х роках характеризувалася значним пожвавленням. В економічно розвинених країнах щорічний експорт дорівнював 9,4 % при зростанні національного доходу на 4,5%, промислового виробництва - на 5,5 %. Експортна квота у ВНП збільшилася з 7 % у 1950 p. до 10,6 % у 1970 p. У соціалістичних країнах темпи зовнішньоторгового обороту становили 11,3% в 50-х роках і 8,6 % в 60-х.

У країнах, що розвиваються, середньорічні темпи зростання зовнішньої торгівлі в 60-х роках становили 6,7 %, а експортна квота у сукупному ВНП- 14,5 % в 1970 p.

Зростання експорту та імпорту в окремих країнах характеризують індекси за 1953-1969 pp. (1953 p. - 100 %).

Індекс зростання зовнішньої торгівлі соціалістичних країн лише за 60-ті роки становив 230. Інтенсивно йшов процес розвитку зовнішньої торгівлі між економічно розвиненими країнами. У 1970 p. в Болгарії, Угорщині, Чехословаччині, НДР цей показник становив 27,34 %, в Польщі, Югославії, Румунії – 17-24 %. У Радянському Союзі він був найменшим - 7 % [6,c.201].