Висновки

У сучасній міжнародній економіці прогресуюча глобалізація робить усі країни залежними від світових ринків товарів, капіталів і послуг, звідки їхній відтворювальний процес, що дедалі менше залежить від вітчизняного ґрунту, отримує як стимули, так і змінюють його течію.

Європейська економіка розвивається як складова частина світової економіки, і тому на неї впливають загальноекономічні процеси. Суттєвої своєрідності європейській економіці надало запровадження у 1999 р. євро. Це створило нові можливості для суверенних та корпоративних позичальників.

Протягом останнього часу відбуваються події, що сприяють прискоренню процесів економічної інтеграції України та Європейського Союзу, найвизначнішою з них є визнання у жовтні 2000 р. Європейською Комісією України як країни з ринковою економікою. Це відкрило нашій країні шлях до вступу у Всесвітню організацію торгівлі. Але цей шлях не є простим, він вимагає великої роботи для пристосування українського законодавства до європейського. Адаптація законодавчої бази до умов СОТ пов’язана зі змінами в економіці, а вони в Україні дуже повільні.

 Жодна з держав світу в сучасних умовах не може існувати відокремлено від інших країн та бути ізольованою від тих процесів, які відбуваються в регіоні або частині світу, де вона знаходиться. Країни, їх національні господарства взаємодіють між собою у виробничій, економічній, політичній, військовій, культурній, гуманітарній, екологічній та інших сферах.

Для реалізації цих відносин між країнами встановлюються дипломатичні стосунки, укладаються угоди, договори, що регулюють різні напрямки співробітництва. Країни прагнуть брати участь у міжнародних глобальних організаціях (Організації Об'єднаних Націй — ООН, Міжнародному валютному фонді — МВФ, Світовій організації торгівлі — СОТ та ін.), створюють міждержавні регіональні організації — економічні (наприклад, Європейський Союз — ЄС), військово-політичні (Організація Північноатлантичного договору — НАТО) тощо.