РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ БІДНОСТІ ТА МЕХАНІЗМІВ ЇЇ ПОДОЛАННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Бідність як одна з найважливіших соціальних проблем

Соціально-економічне середовище в Україні у новому тисячолітті формувалося під впливом низки факторів зовнішнього та внутрішнього походження. І якщо зовнішні фактори були результатом глобального переосмислення людством у другій половині ХХ сторіччя мети розвитку цивілізації, то внутрішні чинники являли собою складні та неоднозначні процеси економічних і соціальних трансформацій. Саме ці трансформації вплинули не тільки на зміни тенденцій і ситуації з бідністю, а й на розуміння цієї наукової категорії та соціально-економічної проблеми.

Ще донедавна Україна сприймалася науковцями та громадськістю як суспільство зі значними масштабами абсолютної бідності, коли більше половини населення має доходи, нижчі від рівня прожиткового мінімуму, і не забезпечене мінімумом ресурсів для фізіологічного виживання. Отже, про європейські підходи до оцінки явища не йшлося.

Все зводилося до думки про нестачу коштів для нормального життя, а не до обмеженості доступу до системи життєвих благ внаслідок різних причин.

Аналіз ситуації з бідністю в Україні за період 2009–2011 рр. свідчить, що позитивний ефект від економічного зростання дав змогу зменшити масштаби абсолютної бідності. Проте він не вплинув на ситуацію з відносною бідністю, оскільки процес розшарування за доходами спинити не вдалося. Ми можемо спостерігати стрімке зменшення масштабів бідності за всіма без винятку абсолютними критеріями – критерієм прожиткового мінімуму, міжнародними критеріями (4,3 дол. США і 14,76 дол. США на одну особу на добу за ПКС) і комбінованим критерієм, що по суті відповідає абсолютному підходу.