галузей економіки. Інколи до цього додають здійснення безсистемних заходів щодо збереження довкілля та поліпшення санітарних умов проживання й праці людей. Таке тлумачення терміну розкритиковане Ґ. Дейлі і є не лише грубою помилкою, але і його профанацією.

38. Принципи, показники та етапи сталого розвитку

Розробка як самої стратегії сталого розвитку, так і довгострокових програм соціально-економічного розвитку та охорони навколишнього природного середовища країни, інших програм, регіональних та місцевих планів дій мають базуватися на таких основних загальних принципах сталого розвитку:

- природні ресурси, які належать її народові і становлять матеріальну основу його існування незалежно від форм власності, є обмеженими і мають використовуватися з урахуванням потреб нинішнього та майбутніх поколінь;

- використання природних ресурсів повинно базуватись на інтенсивному та наукоємному підходах;

- будь яка антропогенна діяльність має підпорядковуватись законам природи і обмеженням, які ними визначаються;

-  екологічно орієнтоване виробництво має бути економічно ефективним;

- одержаний від господарської діяльності результат не може бути меншим від шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу;

- усі соціально-економічні перетворення повинні спрямовуватись на утвердження засад гуманізму, демократії і цінностей громадянського суспільства.

Для  управління процесом переходу до сталого розвитку та оцінки ефективності використовуваних засобів доцільно встановлювати цільові орієнтири і обмеження із забезпеченням процедури контролю за їх досягненням (дотриманням).