Для реалізації політики «відкритих дверей» потрібно відмовитись від прихованого ізоляціонізму з ореолом «вітчизняного товаровиробника», низки антиінтеграційних стратегій ізоляціонізму («вирощування національного капіталу» тощо), які значно загальмували (і гальмують) входження України у сферу цивілізованого ринку і, відповідно, динаміку економічного розвитку. Десятиріччя втрачених можливостей, яке почалось з проголошення радикальних економічних реформ у 1994 р., має відійти в історію.

5. Стратегічні напрямки інтеграції України у світове господарство

Щодо стратегічних напрямів інтеграції України в світове господарство необхідно виділити входження її в перспективі до структур Європейського Союзу (ЄС).

У напрямі розвитку зовнішньої торгівлі з окремими регіонами світу одне з найбільш пріоритетних направлень української інтеграції є поглиблення зв’язків з країнами-членами Європейського Союзу.

Необхідність інтеграції Україні до ЕС випливає з ряду об'єктивних обставин:

- Україна представляє собою одну з найбільших, як за чисельністю населення, так і за територією, європейських країн;

- інтеграція відкриває перед Україною значні можливості щодо використання свого вигідного географічного положення;

- орієнтація на співробітництво з Європейським Союзом змусить українських товаровиробників підтягуватися до високих європейських стандартів. Саме через європейський ринок ми зможемо отримувати новітні технології, за допомогою яких виготовлятимемо продукцію, конкурентно-спроможну на ринках Європи, Азії, Росії, країн СНД;