Суб'єктивна сторона контрабанди передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Мотив та мета контрабанди, як правило, вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий, тобто бажання збагатитись у незаконний спосіб.

Суб'єктами контрабанди за українським законодавством є фізичні особи: громадяни України, іноземці, апатриди тощо, які досягли повноліття за українським правом (16 років). Спеціальним суб'єктом злочину визнається посадова особа, яка скоїла цей злочин, використовуючи своє посадове становище.

Дізнання у справах про контрабанду проводиться митними органами.

З метою запобігання, виявлення, припинення і розслідування дій контрабанди та встановлення і відповідних дій щодо осіб, які здійснюють контрабанду, митні органи можуть співробіничати з іншими правоохоронними органами України та органами іноземних держав на підставі міжнародних договорів України. [15, c.43]

Найнебезпечнішими об'єктами контрабанди є наркотичні засоби, психотропні, сильнодіючі, отруйні, радіоактивні і вибухові речовини або вибухові пристрої, вогнепальна зброя, патрони й боєприпаси.

4. Організаційно-правові засади боротьби з контрабандою

Аналіз стану боротьби з контрабандою свідчить про те, що хоча заходи, передбачені Державною програмою протидії контрабанді «Контрабанда-СТОП» здебільшого й були виконані, проте не були вирішені основні завдання програми, а саме усунення економічних передумов, які сприяють контрабандній діяльності; підвищення ефективності митного і прикордонного контролю.