Висновки

Країни з перехідною економікою, до яких належить і Україна, як і країни, що розвиваються, повинні приділяти особливу увагу зовнішнім джерелами надходження коштів до державного бюджету, так як перебудовні процеси в економіці, як правило, пов'язані з тимчасовим спадом виробництва, а це позичає базу податкових надходжень за рахунок внутрішніх джерел.

Крім того, створення ефективних механізмів контролю об'єктів оподаткування та збору податків вимагає певного часу. У сфері зовнішньоекономічної торгівлі цього досягти легше в порівнянні з внутрішніми об'єктами оподаткування.

Митно-тарифна політика будь-якої країни, яка проводить радикальні економічні перетворення, повинна: 

-  забезпечити необхідний рівень доходів державного бюджету і цим забезпечувати макроекономічну стабілізацію в державі; 

-  створювати рівні умови для конкуренції вітчизняних та зарубіжних товаровиробників, що дозволить державі на рівних увійти у світовий економічний простір; 

-  забезпечувати певні заходи захисту по відношенню до національних підприємств, які здійснюють переоснащення виробництва, його раціоналізацію, реструктуризацію, впроваджують нові методи управління з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку.

  Однак це не означає, що країни, які перебувають у стадії економічної трансформації повинні застосовувати максимально високі ставки митних зборів та інших податків на товари зовнішньої торгівлі, які стягуються на кордоні.

Як показує світовий досвід, рівень митно-тарифного захисту для того, щоб бути ефективним не повинен бути непомірним (не більше 10-15%). В усякому разі, граничний рівень імпортного мита не повинен перевищувати 30%. Перевищення цього рівня призводить не до збільшення загальних надходжень до державного бюджету, а до їх скорочення.