2. Основні залізничні магістралі України

Розвиток залізничного транспорту в Україні розпочався в 60-х роках XIX ст. В цей період були збудовані перші залізниці: Львів-Перемишль (1861 р.) та Одеса - Балта (1865 p.), яку пізніше продовжили до Києва, а потім і до Москви. У другій половині XIX ст. почалося будівництво залізниць у Донбасі і Придніпров'ї. Розміщення України між центральними районами Росії і Західною Європою сприяло проходженню ряду важливих транзитних залізниць, зокрема: Москва - Бахмач - Київ - Козятин - Здолбунів - Львів-Чоп і далі в Словаччину, Чехію, Угорщину.

Розвиток паливно-енергетичного і металургійного комплексів, особливо в Донбасі і Придніпров'ї викликав необхідність будівництва залізниць у напрямах Донбас - Придніпровя-Криворіжжя. Із Донбасу в Придніпровя направляються кокс та енергетичне вугілля, а в зворотному напрямі - криворізька залізна руда та нікопольський марганець. Названі та інші вантажі перевозяться залізницями Дебальцево - Синельниково - Дніпропетровськ - Кривий Ріг, а також Іловайськ - Волноваха - Запоріжжя - Кривий Ріг.

Великий обсяг видобутку і перевезень донецького вугілля на північ, північний захід вимагав будівництва у цих напрямках нових залізниць.

Зокрема, в 1937 р. було завершено спорудження і реконструкцію колії Донбас - Москва загальною довжиною 1200 км, а також пізніше - Дебальцево - Валуйки - Єлець - Москва та ін. Рельєф України досить сприятливий для прокладення залізничних шляхів, тільки 4% території знаходиться під гірськими масивами, решта частини держави – рівнинні території. Особливо сприятливий рельєф є на півдні та в центральній частині України.

Для територіальної організації транспортної системи характерним є поєднання лінійних і пунктових елементів. До лінійних елементів належить мережа шляхів сполучення. Густота цієї мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямів визначають значною