Проте найбільші вимоги до фінансової стійкості підприємства пред'являє представник Балтійської науково-фінансової школи Сергєєв В.Н. Він вважає, що необхідною умовою визнання стану підприємства фінансово стійким є його розвиток на основі зростання прибутку капіталу, при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності [29, c. 310].

Найбільш вдалим є визначення фінансової стійкості, дане Сергєєвим В.Н., воно враховує такий важливий умова, як розвиток, тобто таку стійкість можна назвати динамічною. Поняття ж фінансової стійкості згідно Ковальову В.В. і Колчиної І.С. описує статичну, тобто пасивну стійкість.

Таким чином, виходячи з вище сказаного, можна зробити наступні висновки, що фінансова стійкість - економічна категорія, що виражає таку систему економічних відносин, при яких підприємство формує платоспроможний попит, здатне при збалансованому залучення кредиту забезпечувати за рахунок власних джерел активне інвестування і приріст оборотних коштів, створювати фінансові резерви, брати участь у формуванні бюджету.

1.3 Зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки фінансової стійкості підприємства

В умовах інтернаціоналізації та глобалізації виробництва, розвитку сучасних комунікаційних інформаційних технологій фінансові ресурси стають найбільш рухливими економічними ресурсами, що визначає динаміку й результати діяльності промислових підприємств. Вони являють собою потужний фінансовий потенціал для оперативного й стратегічного впливу на виробничо-господарську ситуацію щодо швидкої зміни кон’юнктури внутрішнього й зовнішнього ринків. У зв’язку з цим, однією з базових характеристик економіки промислових підприємств незалежно від поставлених цілей – забезпечення конкурентоспроможності, безпеки, стабільності й сталого розвитку – є їх фінансовий потенціал.