У випадку, коли ваги експертів різні, агрегування здійснюється за допомогою співвідношення aAij = 
, де n — кількість експертів, dk>0 — «вага» k-го експерта (
).
3. Порівняння об'єктів зі стандартами
Модифікацією МАІ є метод порівняння об'єктів зі стандартами, який виник у результаті наявності певних обмежень методу попарного порівняння альтернатив. Метод попарного порівняння альтернатив не може бути ефективно застосований у деяких практичних ситуаціях, а саме:
- експерту може бути запропоновано для аналізу більше, ніж дев'ять альтернатив. У цьому випадку побудова однорідних матриць попарних порівнянь стає проблематичною, що пов'язане з фізичними обмеженнями інтелекту людини;
- при надходженні нових альтернатив може змінюватися порядок, встановлений на множині вже порівняних альтернатив. Порушення порядку альтернатив є небажане при розв'язанні ряду прикладних задач, пов'язаних зі значними фінансовими, матеріальними і соціальними витратами на коректування наслідків прийнятих рішень чи можливістю виникнення конфліктної ситуації між експертами, що готують і обґрунтовують рішення, і ОПР, що несуть відповідальність за ухвалені рішення і їхні наслідки;
- альтернативи можуть надходити експерту для порівняння не одночасно, а через певні проміжки часу, і в такій ситуації неможливо попарно порівняти всі об'єкти.
Для розв'язання проблеми порівняння й оцінювання альтернатив у зазначених ситуаціях застосовується метод порівняння альтернатив зі стандартами. Стандарт установлює рівень якості об'єкта щодо критерію якості.. Наприклад, критерію «надійність» для об'єкта «програмне забезпечення» може бути призначено три стандарти, що характеризують відповідно високий (Н — higt), середній (М — medium), та низький (L — little) рівень надійності. Кожен стандарт ототожнюється зазвичай з деяким існуючим на практиці еталоном якості. Як такі еталони приймаються об'єкти, аналогічні до альтернатив, що порівнюються. Наприклад, для видів забезпечення банківських кредитів високий, середній і низький стандарти за критерієм «ліквідність» можуть бути ототожнені відповідно з дорогоцінними металами, цінними паперами та нерухомістю.
В ієрархічній структурі стандарти присвоюються елементам, що мають безпосередній зв'язок з альтернативами. При цьому число стандартів для кожного такого елементу (критерію якості) може бути різним і визначається експертом з урахуванням конкретної ситуації. Для кожного стандарту експертом установлюється відносний ступінь переваги, що відображає значимість стандарту для експерта. Чисельне значення кожного стандарту визначається їхнім попарним порівнянням за дев'ятибальною шкалою та визначення вектора пріоритетів шляхом опрацювання відповідної матриці попарних порівнянь.
Розглянемо правила побудови ієрархії (Рис. 2), що враховує-стандарти й алгоритм обчислення векторів пріоритетів альтернатив.
