4. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси
Реалізація права власності забезпечується, з одного боку, волевиявленням громадян, з іншого — нормотворчою, управлінською та правозахисною функцією держави як гаранта прав і свобод її громадян.
Держава, здійснюючи нормативно-регулятивну діяльність, забезпечує охорону права власності на природні ресурси через законодавче закріплення його в нормативно-правових актах. Так, відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. В Земельному кодексі України закріплено, що права власників земельних ділянок охороняються законом. Закон захищає права власників також і інших природних об'єктів.
Припинення права власності може мати місце лише у випадках, передбачених законом.
Втручання у діяльність власників природних ресурсів з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками природоресурсового та природоохоронного законодавства.
Права власників природних ресурсів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством.
Охорона і забезпечення прав власності на природні ресурси здійснюється також через управлінську діяльність держави в особі уповноважених на те виконавчих органів. Ця діяльність охоплює роботу по впорядкуванню обліку природних ресурсів, ведення земельно-кадастрової документації та кадастрів інших об'єктів природи з метою їх раціонального ресурсорозподілення і використання. Проводиться вона шляхом аналізу, систематизації та зберігання даних про природні ресурси і об'єкти на підставі систематичного контролю за якісними і кількісними змінами їх стану. Передача природних об'єктів у власність, реєстрація права власності на них, вилучення (викуп) природних об'єктів, припинення права власності