Право власності на природні ресурси
23

4. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси

 

Реалізація права власності забезпечується, з одного боку, волевиявленням громадян, з іншого нормотворчою, уп­равлінською та правозахисною функцією держави як гаран­та прав і свобод її громадян.

Держава, здійснюючи нормативно-регулятивну діяльність, забезпечує охорону права власності на природні ресурси че­рез законодавче закріплення його в нормативно-правових актах. Так, відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. В Земельному кодексі України закріплено, що права власників земельних ділянок охороняються законом. Закон захищає права власників також і інших природних об'єктів.

Припинення права власності може мати місце лише у ви­падках, передбачених законом.

Втручання у діяльність власників природних ресурсів з боку державних, господарських та інших органів і організацій за­бороняється, за винятком випадків порушення власниками природоресурсового та природоохоронного законодавства.

Права власників природних ресурсів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством.

Охорона і забезпечення прав власності на природні ресур­си здійснюється також через управлінську діяльність держа­ви в особі уповноважених на те виконавчих органів. Ця діяльність охоплює роботу по впорядкуванню обліку при­родних ресурсів, ведення земельно-кадастрової документації та кадастрів інших об'єктів природи з метою їх раціонально­го ресурсорозподілення і використання. Проводиться вона шляхом аналізу, систематизації та зберігання даних про при­родні ресурси і об'єкти на підставі систематичного контро­лю за якісними і кількісними змінами їх стану. Передача при­родних об'єктів у власність, реєстрація права власності на них, вилучення (викуп) природних об'єктів, припинення права власності