Сучасні інформаційні технології створюють як нові можливості, так і нові проблеми охорони інтелектуальної власності; посилюються вимоги до гармонізації відповідного законодавства та вдосконалення процедур розв’язання міжнародних конфліктів у цій сфері. Інтернаціоналізація системи інтелектуальної власності розцінюється як обов’язкова умова глобалізації торгівлі та економіки та у зв’язку з цим підкреслюється все більша роль інтелектуальної власності у світі.

2. «Ноу-хау» як об’єкт інтелектуальної власності

«Ноу-хау» - специфічний, нетрадиційний об’єкт права інтелектуальної власності, правовий режим якого характеризується такими особливостями, як конфіденційність – основа надання права на «ноу-хау», квазівиключний характер такого права, незастосування формальних процедур (посвідчення права, його реєстрація, експертиза тощо) як умов надання його охорони [3, c.9].

Важливим об’єктом інтелектуальної власності є ноу-хау (від англ. «знаю як» - не захищені охоронними документами та не оприлюднені повністю чи частково знаннями, досвід, навички технічного, виробничого, управлінського характеру тощо, які мають комерційну цінність і можуть виступати об’єктами відповідних угод.

Вперше «ноу-хау» був використаний у 1916 р. у судовій справі Дюранда проти Брауна в США і означав «знайти як застосувати патент», оскільки йшлося про інформацію, необхідну для впровадження винаходу але спеціально пропущену заявником у патентному описі, що перешкоджало реалізації винаходу промисловим шляхом [5, c.11].