2.2 Адміністративно-правові режими забезпечення безпеки підприємницької діяльності

Правовою базою для всього адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності, пов’язаного з забезпеченням її безпеки для суспільства та держави, є норми Конституції України, Закону України “Про основи національної безпеки України”, Постанови Верховної Ради України “Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України” і окремих законодавчих актах, прийнятих з метою забезпечення безпеки в окремих сферах (промислової безпеки, радіаційній безпеці, протипожежній безпеці, безпеці харчових продуктів тощо).

Під національною безпекою, законодавець розуміє, захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. При цьому під національними інтересами розуміється життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. Безпека суспільства також може бути охарактеризована такими параметрами як соціальна справедливість, права громадян та суспільства у цілому у взаємовідносинах з державою, режим законності, економічне благополуччя громадян, демократичний плюралізм, відвертість суспільства, національна визначеність суспільства.

Законодавець виділяє основні об’єкти національної безпеки, зокрема, це: людина і громадянин – їхні конституційні права і свободи; суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність . Іншими словами під безпекою розуміється стан захищеності суспільства та держави від будь-яких джерел і загроз, у тому числі небезпечних видів підприємницької і іншої господарської діяльності. Таким чином, небезпечна підприємницька діяльність може бути самостійним джерелом, яке може торкнутися стану захищеності об’єктів, що охороняються Законом.