Правові засади фінансового контролю рахунковою палатою
47

ВИСНОВОК

Рахункова палата займає особливе місце в системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльність не залежить від виконавчих органів влади і їм не підпорядкована. Саме з цієї причини з самого початку створення Рахункової палати ставлення до неї було неоднозначним. Так, Верховній Раді України довелось тричі долати вето Президента України на Закон України «Про Рахункову палату», після цього Закон розглядався в Конституційному суді України, на підставі рішення якого були значно обмежені повноваження Рахункової палати, її завдання та функції.

Виконуючи покладені на неї функції, користуючись для цього наданими владними повноваженнями, виконує свою роботу лише за законом.

У своїй діяльності Рахункова палата видає нормативно-правові акти, причому слід зауважити, що на початку свого створення юридична сила цих актів була більшою за теперішню (рішенням Конституційного Суду надання Рахунковою Палатою приписів забиралось з її компетенції), що може вплинути на сумлінність виконання цих рішень суб’єктами нагляду.

Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді України оперативний звіт про хід виконання Державного бюджету України, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з показниками, затвердженими Законом про Державний бюджет України поточного року, і показниками за відповідний період або квартал попереднього року.

Постає проблема щодо відкриття Верховною Радою України необхідної кількості територіальних представництв по Україні згідно постанови Верховної Ради України «Про створення територіальних представництв Рахункової палати» від 15 червня 2004 року № 1784-IV  (з 10 їх було відкрито лише 5 щодо не відпрацьованості механізму звітування у Верховній Раді, щодо не закріпленості розділів державного бюджету за кожним контролером, тощо. Всі ці чинники наочно показують сьогоднішню проблематику діяльності Рахункової палати.