1.1.1.   Молитва перед іконами

У молитві зовнішнє не повинно підміняти внутрішнє. Зовнішнє може сприяти внутрішньому , але може і перешкоджати. Традиційні положення тіла під час молитви , безсумнівно , сприяють молитовному станом , але жодним чином не можуть підмінити собою головний зміст молитви.

Не можна забувати , що деякі положення тіла не всім доступні. Наприклад , багато людей похилого віку просто не здатні робити земні поклони . Є багато людей , які не можуть довго стояти. Мені доводилося чути від літніх людей : «Я не ходжу до храму на службу , бо не можу стояти» , - або : «Я не молюся Богу , тому що у мене болять ноги» . Богу потрібні не ноги , а серце. Не можете молитися стоячи - моліться сидячи , не можете молитися сидячи - моліться лежачи. Як казав один подвижник , «краще сидячи думати про Бога , ніж стоячи думати про ноги».

1.1.2.   Молитва до Божої Матері

Православні християни моляться не тільки Богу , але і Божої Матері і святим . Цим практика молитви в Православній Церкві відрізняється , наприклад , від практики протестантських громад. Протестанти не визнають молитву Божій Матері і святим . Вони кажуть: щоб прийти до Бога , нам не потрібні посередники . Це зауваження справедливе , - нам дійсно не потрібні " посередники " , - але тільки висновок з нього робиться неправильний . Адже ми молимося Божої Матері не як якомусь середній ланці між нами і Богом , але ми молимося Їй , бо Вона - Божа Матір , бо Її неможливо відокремити від Її Божественного Сина.