Вступ

Під соціальним захистом  розуміють комплекс заходів, які здійснюють державні органи в різних сферах діяльності, спрямовані на забезпечення доступу кожного члена суспільства до соціальних благ, усунення соціальної нерівності та підтримку найбільш незахищених членів суспільного життя.

Соціальний захист має на меті поліпшення морального та матеріального забезпечення соціально вразливих верств населення, подолання бідності та зниження міри розшарування суспільства. Він включає такі напрями:

- соціальне страхування;

- соціальну допомогу;

- державне пенсійне забезпечення;

- недержавне пенсійне забезпечення.

Сутність державного управління зазначеною сферою полягає в тому, що держава  дбає про соціальний захист своїх громадян,  забороняє використання примусової праці, створює робочі місця, забезпечує підготовку кадрів, забезпечує нормальні умови праці, вільний вибір місця роботи, професії,  матеріально підтримує своїх громадян,  гарантує захист від незаконного звільнення а також  забезпечує право на своєчасне одержання винагороди.

Одним із важливих напрямів державної політики у сфері соціального захисту населення є становлення державних стандартів і державних соціальних гарантій, які встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

Правовою основою державного управління в зазначеній сфері є закони України «Про пенсійне забезпечення», «Про зайнятість населення», «Про охорону праці», «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державні соціальні стандарти